Тема: Ісус же спитав його: “Як тобі на ім’я?” “Леґіон!” – відповів той, багато бо бісів увійшло в нього. (Луки 8:30)
Цього тижня були Священичі Реколекції в нашій Єпархії. Я завжди стараюся поділитися з моєю парафією про якусь частину науки, яку я почув під час реколекцій. Отець Григорій Гриньків, бувший настоятель всіх Василіян в Україні, провадив цьогорічними реколекціями. Він нам переказав одну цікаву думку одного з ранніх отців церкви: “Людина на молитві подібна до риби у воді яка нічого не говорить, до звірят які бігають по землі і кожний висловлюється по своєму – один гавкає, другий гарчить, а третій м‘явкає. І подібна людина до пташок на небесах, які співають. І так ми на молитві деколи говоримо до Бога, деколи ми в тишині як риби пробуємо Бога почути, а деколи як пташки ми співаємо.“
Отець Григорій згадував як ранні отці описували упадок Адама і Єви. На початку Адам і Єва мали владу над звірятами і також мали владу над собою. Після гріха, Адам і Єва, до великої міри, стратили владу над звірятами, а ще більше стратили владу над собою. Вони стали розділені у собі.
Саме хочу дещо про це нині сказати. Подібно як той нині біснуватий сказав про себе що в ньому багато різних бісів перебуває, так само і ми могли б сказати що на протязі дня ми різні маски надіваємо. Ми також розділені самі в собі. Різні люди перебувають в нас. Ми в дома одні. На роботі другі. А в церкві ще треті. Можна б сказати також що різні люди викликають в нас різні поведінки. У нас бракує тої гармонійности, стійкости духа. В нас також багато різних видів людей, а не одна стійка людина.
Нераз хтось нам скаже: “Візьми себе в руки.“ Або “Опануйся над собою.“ І деколи нам здається що в нас немає досить сили, щоб себе опанувати. Бо ми – діти Адама і Єви – діти упадку.
Але ми маємо приклади людей святих, які мали неймовірну владу над звірятами і над собою. Приходить на думку пророк Даниїл, якого вкинули у в‘язницю з голодними левами, а ті ніякої шкоди йому не завдали. Чому? Тому що Даниїл мав повну владу над ними. Варто пригадати собі св. Франціска з Асижу, який зумів втихомирити, а навіть присвоїти собі небезпечного, дикого пса-вовчура. Ті два святці також сильно боролися зі своїми похотями, щоб себе опанувати.
Як ми можемо побороти в собі деякі гріхи з яких ми часто сповідаємося? Потрібно себе віддати під Божу опіку. Віддавати своє серце, свій розум, свою душу Богові. Посвятити себе Богові, це значить себе віддати Богові і дати дозвіл Богові робити з нами все що Він хоче. Коли ми кажемо в молитві “Отче наш“ слова “нехай буде царство Твоє, нехай буде воля Твоя“, ми кажемо Богові, що ми б хотіли щоб Він царював над нашим життям кожного дня і щоб ми жили за Його волею. Ми б тоді стали одною, стійкою, гармонійною людиною подібною до зціленого бізнуватого, який сів при ногах Ісуса і був готовий Його слухати і був готовий іти за Ісусом.
Коли ми сповідаємося ми позбуваємося різних небажаних персонажів в собі, а також багато злого в собі. Коли ми принимаємо Ісуса у св. Причастю, ми себе наповнюємо Тим, який має силу опанувати наші пристрасті, наші похоті, який має силу навіть помогти нам побороти наші гріхи.
Молімось щодня: “Нехай Твоє царство прийде і замешкає в моїй душі, щоб вже не я жив, а Ти Христе перебував у мені і зробив у мене порядок.“
Sermon for the 23rd Sunday after Pentecost – 28/ 11/ 2021 – We are divided within ourselves.
Theme: Jesus then asked him, “What is your name?” And he said, “Legion”; for many demons had entered him. (Luke 8:30)
This past week we had our Annual Clergy Retreat of our Eparchy. I always try to share with my parish about some part of the teaching I heard during the Retreat. Father Gregory Hrynkiv, the former head of all the Basilians in Ukraine, shared an interesting thought from one of the early church fathers: A person in prayer is like a fish that says nothing, to animals that run on the ground and each speaks in its own way – one barks, the second growls, and the third meows. And also we are similar to the birds in the air that sing. And so we sometimes talk to God in prayer, sometimes we try to hear God in silence like the fish in the water, and sometimes we sing like the birds in the air.”
Father Gregory recalled how the early fathers described the fall of Adam and Eve. In the beginning, Adam and Eve had power over all the animals and also had dominion or power over themselves. After their sin, Adam and Eve lost to a great extent their power over the animals, and even more so lost power over themselves. They became divided within themselves.
I would like to say something about this today. Just as the demon-possessed man in our Gospel today said about himself that there were many different demons in him, so we could say that during the day we wear different masks. We are also divided within ourselves. Different people live in us. We are one kind of person at home. Another one at work. And yet another one in church. We could also say that different people elicit different personalities in us. We lack that harmony and stability of spirit. We also have many different types of people living within us, and not one stable, integrated person.
Someone may tell us: “Get a grip.” Or “Take control of your life.” And sometimes we feel that we do not have enough strength to take control of our lives, because we are children of Adam and Eve – children of the Fall.
But we have examples of saints who had incredible power over animals and over themselves. The prophet Daniel comes to mind, who was thrown into prison with hungry lions, but they did him no harm. Why? Because he had full dominion over them. Also worth remembering is St. Francis of Assisi, who managed to calm down and even tame a dangerous, wild wolf-dog. Those two saints also fought hard to overcome their passions.
How can we overcome some of the sins that we confess again and again? It is necessary that we put ourselves under God’s care. Offer up your heart, your mind, your soul to God. To consecrate oneself to God means to give oneself to God and to allow God to do with us whatever He wants. When we say in the Our Father prayer, “Thy kingdom come, Thy will be done,” we are telling God that we want Him to reign over our lives every day and also we would like to live according to His will. We would then become one, integrated, harmonious person like the healed possessed man who sat at Jesus’ feet and was ready to listen to Him and was ready to follow Him.
When we go to Confession, we get rid of some of our unwanted personalities and also much evil within ourselves. When we receive Jesus in Holy Communion, we fill ourselves with the One who has the power to master our passions, our lusts, and who even has the power to help us overcome our sins.
Let us pray daily: “Let Your kingdom come and dwell in my soul, that I may no longer live, but You Christ be in me and set my spiritual home in order.”
