Skip to content Skip to footer

Проповідь на 4-ту Неділю Великого Посту про Св. Івана Ліствичника 2022

ТЕМА: Хто є Св. Іван Ліствичник і що він може нас навчити?

Kожнa неділя Великого Посту має якусь тему. Перша Неділя Посту – це Неділя Православ’я. Під час Другої Неділі ми згадуємо святого Григорія Паламу. Третя Неділя Посту – це неділя, коли ми вшановуємо Святий Хрест. Четверта Неділя присвячена святому Іванові Ліствичнику, а в П’яту Неділю ми роздумуємо про Преподобну Матір Марію Єгипетську. І тоді остання неділя перед Великоднем – це добре відома нам Квітна Неділя, коли Ісус в’їжджає до Єрусалиму.

Тож якщо ви пам’ятаєте, я згадував, що сьогодні, ця четверта неділя Великого Посту, присвячена одному з великих містичних богословів Сходу, дехто навіть називає його найбільшим містичним богословом Сходу, святому Іванові Ліствичникові, який народився в другій половині VI століття і помер в середині VII століття. Він був ченцем у монастирі Святої Катерини при горі Синай в Єгипті, де і сьогодні живуть ченці. Цей монастир є одним з найстарших монастирів у християнстві. Святий Іван був ігуменом цього монастиря, коли він помер у 649 році. Він написав класичну духовну книгу під назвою “Ліствиця (або Драбина) Божественного Восходження”. Саме завдяки цій книзі Іван відомий як Іван Ліствичник.

Ми маємо ікону пов’язану з цією книгою, і ви, можливо, вже її колись бачили. На іконі є велика драбина посередині ікони. Ісус знаходиться на горі драбини. Ангели моляться з одного боку драбини, а святі – з другого. Вірні піднімаються по драбині, і бачимо що дияволи стараються цих вірних скинути з драбини. І деякі таки падають з драбини. Тож ікона зображує духовну боротьбу, в якій вірні беруть участь у своїй подорожі до неба. Ця книга є однією з найбільш читаних книг на Сході, особливо під час Великого Посту.

Скажу Вам правду що я ще цього духовного твору в цілості не читав, але брав участь на 2-годинній зустрічі через Zoom де була презентація про цей твір, а відтак була дискусія. Я довідався між іншим, що ця “Ліствиця Божественного Восходження” була першою книгою, яка була видана в Північній Америці в Мехіко в 1537 році. Тож книга є класичним твором і на Сході, так і на Заході.

Під час презентації я записував собі нотатки, щоб мати змогу поділитися з вами про те що я навчився за ті дві години. Книга розділена на 30 частин. Кожна глава представляє сходинку духовної драбини. Святий Іван представляє чесноти як ті, що наближають нас до Бога, а гріхи, що віддаляють нас від Бога.

Ось 10 цікавих моментів, які я вибрав із книги.

1. Св. Іван стверджує, що душа повинна керувати тілом. Коли тіло починає керувати душею, людина завжди шукає задоволення та вигоди і стає духовно мертвою.

2. Може здаватися нам, що люди, які завжди задовільняють свої тілесні бажання, були б найщасливішими з усіх. Але насправді люди, які є  керовані своїми тілесними бажаннями, виробляють в собі сильну залежність, це що ми називаємо наркоманія. Вони стають рабами своїх пристрастей і мають дуже мало свободи чи справжньої внутрішньої радості. Вони духовно слабкі.

3. Коли хтось здержується від їжі, то тоді душа дає знати тілові, що вона має владу. Душа яка проявляє владу над тілом у сфері їжі, потім може почати панувати над тілом в інших сферах, як наприклад над пристрастями, непотрібними словами, а навіть зможе почати панувати над своїми емоціями та думками, які походять від тіла. Людина стає духовно сильною. Молитва – це їжа для душі.

4. Важливо віддалитися від світу, і один із способів щоб зробити це – пам’ятати про свою смерть.

5. Коли в серці є злість, серце затурбоване і неспокійне. Не має миру в душі. Треба усунути хвилювання серця, вступаючи в тишину. Перше треба тишину від слів, потім тишину від емоцій, а тоді вкінці тишину від думок. Коли ми пам’ятаємо про Ісуса з кожним подихом, ми можемо досягти цю тишину від усіх пристрастей.

6. Приятель мовчанки наближається до Бога. Ісусова мовчанка привела Пилата до сорому.

7. Коли я забуваю про кривди вчинені супроти мене, і забуваю про кривди, які я вчинив, це ознака правдивого покаяння. Покаяння не зупиняється на минулих гріхах. Покаяння розбуджує жаль за гріхи, а відтак простує далі.

8. Про гріх скупості. Хтось каже: Я збираю гроші, щоб мати можливість допомогти іншим. Маючи вже гроші в руці, він стискає їх і важко йому відпустити їх.

9. Коли в нас буде відсутність пристрастей, ми стаємо подібними до Бога, який не має ніяких пристрастей.

10. Лагідність – простота – це скеля, яка залишається непорушеною коли морські хвилі б’ють об неї.

Цей короткий нарис звичайно не є вичерпним, але він дає нам певний смак, певне розуміння, про цю книгу, і в декого з нас може навіть викликати духовне бажання до цього восходження по драбині. Ніколи не пізно або заскоро стати на першу сходинку цієї божественної драбини.

Sermon for the Fourth Sunday of Lent 2022

Theme: Who is St John of the Ladder and what can He teach us?

Each Sunday of Lent has a theme associated with it. The first Sunday of Lent is the Sunday of Orthodoxy. The Second Sunday we remember St Gregory of Palamas. The Third Sunday of Lent is the Sunday when we venerate the Cross. The fourth Sunday we remember St John of the Ladder and the Fifth Sunday we remember the Venerable Mother Mary of Egypt. And then the last Sunday before Easter is the well-known Palm Sunday when Jesus rides into Jerusalem.

So if you recall I did mention that today, this Fourth Sunday of Lent is dedicated to one of the great mystical theologians of the East, some may call him the greatest mystical theologian of the East, St John of the Ladder, who was born in the second half of the 6th century and died in the middle of the 7th century. He was a monk at St. Catherine’s monastery at the base of Mount Sinai in Egypt, which still has monks today and is one of the longest lasting monasteries in Christianity. St John was the abbot or more correctly the hegumen of this monastery when he died in 649.  He wrote a classic spiritual book called The Ladder of Divine Ascent. It is because of this book that John is known as John of the Ladder. 

There is an icon associated with the book and you may have seen it. On the icon there is a big ladder in the middle of the icon. Jesus is at the top of the ladder. Angels pray on one side of the ladder and the saints pray on the other. The faithful are climbing up the ladder and some are being pulled by demons and some actually fall off the ladder. So the icon depicts a spiritual battle that the faithful are involved in on their journey to heaven. This book is one of the most widely read books in the East, especially during the season of Great Lent.

I must admit that I have not read thе book Ladder of Ascent in its entirety but I did participate in a 2-hour Zoom presentation and discussion about St John of the Ladder and his book. If you are interested, the book is available as a pdf file and it’s free of charge. What I found out from that presentation is that the Ladder of Divine Ascent was the first book to be published in North America in Mexico City in 1537. So the book has been a classic in both the East and the West.

I wrote notes during the presentation in order to be able to share with you what I heard during those two hours. The book has 30 chapters and each chapter represents a rung or a step of the ladder. St John presents virtues as those that bring us closer to God and vices that separate us from God.

Here are ten highlights that I have chosen from the book.

1. St John argues that the soul must be in charge of the body. When the body takes over control over the soul, the person then always seeks pleasure and comfort and becomes spiritually dead.

2. It may seem that people who follow their bodily desires would be the happiest of all. But in fact people who are controlled by their bodily desires, become addicts. They become slaves of their passions and have very little freedom or true inner joy. They are spiritually weak.

3. When you abstain from food the soul communicates to the body that it is in charge. The soul exercises dominion over the body and then may begin to rule in other areas such as controlling lust, keeping the mouth silent, and even may begin to control emotions and thoughts that come from the body. The person becomes spiritually strong. Prayer is food for the soul.

4. It is important to detach ourselves from the world and one of the ways to do so is by remembering one’s death.

5. When we have anger in our heart, the heart is agitated and disturbed. It does not have peace. One must eliminate agitation of the heart by entering into silence. First silence of the mouth, then silence of emotions and finally silence of thoughts. When we remember the presence of Jesus with each breath we may reach this silence of the passions.

6.  The friend of silence draws near to God. The silence of Jesus put Pilate to shame.

7. Forgetting wrongs committed against me and forgetting the wrongs I have committed is a sign of repentance. Repentance does not dwell on past sins. It mourns them and then moves on.

8. The vice of avarice. Someone says: I collect money in order to be able to help others. Once one has the money in one’s hand, one tightens the grip on it and finds it hard to let go.

9. When we acquire the absence of passions, we become similar to God who is without any passion.

10. Meekness – simplicity is a rock that remains unmoved by the waves of the sea that break against it.

This list is by no means in any way exhaustive, but it does give you a taste of what the book is like and may in some cases even whet some of your spiritual appetites.  It’s never too late or too early to step onto the 1st rung of the Ladder.

 

This is the link to the pdf file that has the whole book “Ladder of Divine Ascent”

http://www.prudencetrue.com/images/TheLadderofDivineAscent.pdf 

 

http://www.prudencetrue.com/images/TheLadderofDivineAscent.pdf 

Leave a comment

0.0/5

Go to Top