Тема: Деякі аспекти нашого Символу Віри
Сьогодні ми згадуємо нікейських отців, які склали Символ віри, який ми відмовляємо під час кожної Служби Божої. Ми хотіли б нині пояснити деякі аспекти Символу віри.
1. Один з аспектів Нікейського символу віри, який часто не помічають, але тим не менш важливий, що він був сформульований ще перед тим, як Церква визначила, які книги належать до Нового Завіту. Список натхненних книг Нового Завіту, у тому вигляді, в якому ми його маємо сьогодні в Біблії, вперше був зібраний у Пастирському листі святого Атанасія, єпископа Олександрійського, Єгипет, у 367 році.
2. Ми починаємо Символ віри словами «Вірую в єдиного Бога». Чи вірить сатана, що Бог існує? Звичайно, що так. Сатана, однак, не має віри, яка вимагає правильне наставлення. Він вірить, що Бог є, але не ВІРУЄ «У» БОГА. Він більше довіряє своїй волі, і не довіряє Божому плану щодо вічного щастя. Більшість релігій говорять про багатьох богів. Вірити в єдиного Бога означає вірити, що в Бозі немає поділу і роз’єднаності. Символ віри відкидає концепцію бога темряви і бога світла.
3. Бог є «творцем… усього видимого і невидимого». Чому отці церкви включили цю фразу? Деякі з ранніх єресей вчили про розділене панування Бога. Вони вірили що природа духовна (ту, що їй не видно) є доброю, а вважали фізичну природу (ту, що видно) злою. Проголошуючи, що один і той самий Бог є творцем «усього видимого і невидимого», отці, а ми разом з ними, заявляємо, що i духовний і фізичний світ є добрими і від Бога.
4. Найдовша частина Символу віри присвячена Ісусу, Сину Божому. «Вірую в єдиного Господа Ісуса». Ми називаємо Ісуса Господом, тому що все належить Йому. Він є власником усього творіння. Називаючи Ісуса Господом, ми приймаємо Його владу над нами. Це назва, яку використовували апостоли, які вірили в Ісуса. Цікаво згадати, як Юда звертається до Ісуса, коли він зраджує Ісуса з поцілунком. У Марка, розділ 14: ми читаємо «Він (Юда) негайно підійшов до нього (Ісуса) і сказав: «Равві». І він поцілував його». (Марка 14:45). Він не називав Ісуса Господом.
5. … Ісуса Христа… Ми звикли говорити «Ісус Христос». Важливо знати, що «Христос» – це не ім’я. Це титул, опис роботи. «Христос» означає «помазанник». У Старому Завіті священиків, пророків і царів помазували оливою на знак вибору Богом. Під час Хрещення Ісуса Він був помазаний не олією, а Духом Святим, Який зійшов на Ісуса, як голуб. Коли ми думаємо про слово “Христос“, ми повинні думати – цар, священик і пророк. Ісус був усім троє в одному.
6. «…єдиносущним з Отцем». Ця фраза була найбільш гостро обговорена на Соборі. Це також один з найважливіших виразів Символу віри. Це означає повну рівність Отцю і ні в якому разі не нижчий. Коли був написаний Символ віри, нікейські отці боролися проти вчення про те, що Син Божий був створений і що він трохи нижчий за Отця. Нікейські отці відкинули обидва ці вчення, заявивши, що Син не був створений і ні в якому разі не є нижчим Отця.
7. «Він воскрес». Воскресіння Ісуса є центральним моментом у католицькій вірі. Чи бачите ви щось значуще в цих двох словах «Він воскрес»? Коли ми з вами підемо до неба, чи ми тоді теж воскреснемо? Так, але не нашою власною силою. Ісус воскрес своєю власною силою. Усі створіння (люди), які померли і помруть, що мають увійти до неба, воскреснуть, але силою Божою, а не своєю силою.
8. Зверніть увагу, що і Сина, і Святого Духа називають «Господь». Слово «Господь» — це старозавітний термін, який постійно використовувався у зверненні до Бога.
9. «Він говорив через пророків». У часи Нікейського символу віри існували погляди, які стверджували, що Святий Дух не був активним у світі перед П’ятидесятницею. Згадуючи про діяльність Святого Духа через старозавітних пророків, відкидається думку про бездіяльність Святого Духа перед П’ятидесятницею.
10. Ми закінчуємо нашу проповідь питанням, над яким ви можете подумати. Чому нікейські отці згадали, що Ісус був «розп’ятий за Понтія Пилата»? Чому вони взагалі згадували Понтія Пілата? А це тому бо отці церкви хотіли встановити історичність і час життя і смерті Ісуса на землі.
Добре роздумувати про наш Символ Віри.
Sermon for the Sunday of the Nicene Fathers of the First Ecumenical Council 2022
Theme: Some highlights about the Nicene Creed
Today we remember the Nicene Fathers who composed the Creed that we recite during every Divine Liturgy. We would like to explain a few things about the Creed.
1. One often overlooked, but nonetheless important, aspect of the Nicene Creed is that
it was formulated before the Church made a determination of which books belonged in the New Testament. A list of the inspired books of the New Testament, as we have them in the Bible today, was first put together in a Pastoral Letter of Saint Athanasius, Bishop of Alexandria, Egypt, in the year AD 367.
2. We begin the Creed by saying “I believe in one God”. Does Satan believe that God exists? Of course, he does. Satan, however, does not have the belief that demands the right response. He believes that there is a God, but he does not BELIEVE “IN” GOD. He trusts more in his own will, and distrusts God’s plan for eternal happiness. Most religions speak of many gods. To believe in one God is to believe that there is no division and no disunity in God. The concept of a god of darkness and a god of light is rejected by the Creed.
3. God is the “maker of … all that is seen and unseen.” Why would the church fathers include that phrase? Some of the early heresies believed in God’s split dominion – a good nature for the spiritual (that which is not seen) world and an evil nature for the natural (that which is seen) world. By declaring that the same God is the maker “of all that is seen and unseen”, we declare that the spiritual and the physical world are both good and from God.
4. By far the longest part of the Creed is about Jesus, the Son of God. “I believe in one Lord, Jesus”. We call Jesus Lord because everything belongs to Him. He is the owner of all creation. By calling Jesus Lord, we accept His authority over us. It is a title used by the apostles who believe in Jesus. Interesting to note how Judas addresses Jesus when he betrays Jesus with a kiss in Mark chapter 14: we read “He (Judas) came and immediately went over to him (Jesus) and said, ‘Rabbi.’ And he kissed him.” (Mark 14:45). He would not call him Lord.
5. … Jesus Christ… We’re used to saying “Jesus Christ,” It is important to know that “Christ” is not a name. It’s a title, a job description. “Christ” means “anointed.” In the Old Testament, priests, prophets and kings were anointed with oil as a sign of being chosen by God. At Jesus’ Baptism, He was anointed, not by oil, but by the Holy Spirit Who descended on Jesus like a dove. When we hear the word “Christ” we should think – king, priest and prophet. Jesus was all three in one.
6. “… one in being with the Father”. This phrase was the most heatedly debated point at the Council. It is also one of the most important expressions in the Creed. It means totally equal to the Father and in no way inferior. When the Creed was written the Nicene Fathers were fighting against the teaching that the Son of God was created and that he was slightly inferior to the Father. The Nicene fathers rejected both of these teachings by declaring that the Son was not created and in no way inferior.
7. “He rose again”. Jesus’ resurrection is central to the Catholic faith. Do you see anything significant with the two words “He rose”? When you or I go to heaven, won’t we also rise? Yes but not by our own power. Jesus rose under His own power. All creatures (humans) that have died and will die that are to enter heaven will rise, but by the power of God, not by their own power.
8. Please notice that both the Son and the Holy Spirit are called “Lord.” The word “Lord” is an Old Testament term that was used for God.
9. “He has spoken through the Prophets.” There were views at the time of the Nicene Creed that argued that the Holy Spirit was not active in the world before Pentecost. By mentioning the activity of the Holy Spirit through the Old Testament prophets, one rejects the view about the inactivity of the Holy Spirit before Pentecost.
10. We conclude our sermon with a question for you to reflect on. Why did the Nicene Fathers mention that Jesus was “crucified under Pontius Pilate”? Why would they mention Pontius Pilate at all? The church fathers wanted to establish the historicity and the time of Jesus’ life and death.
It is good to meditate on our Creed.
