Тема: Щоб отримати, треба перше подарувати. Мусиш дати щоб дістати.
Історія Ісуса та чужинки самарянки нагадує нам іншу історію, яку можна знайти в Старому Завіті. Один із великих пророків давнини, Ілля, відправляється в чужу землю під назвою Сарепат і тут зустрічає неізраїльську вдову. Ісус їде в чужу країну, Самарію, і зустрічає самарянку, яка також є вдовою. Самарянка мала 5 чоловіків, але той, з яким вона зараз, не є її чоловік.
Ілля приходить до вдови і просить її: «Подай мені трохи води в глечику, щоб я міг випити?» Ця фраза дуже подібна до прохання Ісусового до самарянки, коли каже: «Дай мені напитися води». Тоді Ілля також просить вдову принести йому шматок хліба. Відповідає вдова: «Як живий Господь, Бог твій, хліба в мене немає, а лише маю жменю муки в збанку та трохи олії в глечику. Я позбираю трохи дров, заберу додому і приготую собі і сину їжу, щоб ми з’їли її – і тоді помремо». Ілля каже їй: «Не бійся. Іди додому і роби так, як ти сказала. Але спочатку приготуй мені з того, що маєш, невеличкий буханець хліба і принеси мені, а потім приготуй собі та своєму синові. Бо так говорить Господь, Бог Ізраїля: «Збанок муки не вичерпається, і глечик з оливою не висохне аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю».
Вона пішла і зробила так, як сказав їй Ілля. Вона послухала. Завдяки її послуху щодня була їжа для Іллі, для жінки та її родини. Збан з мукою не вичерпався, і глечик з олією не висох, згідно зі словом Господнім, сказаним Іллею.
Подібно в нинішній Євангелії, Ісус просить жінку чужинку щоб дала Йому води напитися. Щоб щось одержати, треба щось дати. Вдова мусить перше приготувати малий буханець хліба для Іллі. Самар‘янка залишає за собою глечик для Ісуса, щоб Він міг набрати собі води.
Що ж дає Ісус самарянці? Він дає їй живу воду, яка в Євангелії від Івана означає Святого Духа. Як апостоли на П’ятидесятницю після отримання Святого Духа стали відважними і впевненими, так і цій самарянці дається впевненість і новий запал до життя. Ось жінка, яка приходить у найгарячішу пору дня опівдні, щоб уникнути людей, тому що вона жінка, яка соромиться того, хто вона є. Тоді все змінюється. Вона отримує відвагу і йде і розповідає всім, як Ісус сказав їй усе про її життя. Вона захоплена і має тепер нову відвагу в собі, і більше не уникає людей. Вона наповнена Святим Духом. Насправді вона біжить назустріч усім людям у селі, щоб розповісти їм, що з нею сталося. Вже не має ані встиду ані відчуження.
Оповідання про Іллю та вдову-чужинку, а також про Ісуса та вдову самарянку нас вчать, що ми повинні щось дати, щоб щось отримати. Ми повинні перемагати нудьгу в собі беручись до якогось діла.
Коли ми віддаємо себе своїй родині, своїй церкві та Україні, Бог багаторазово помножить ці наші добрі вчинки.
Sermon for the Sunday of the Samaritan Woman 2022
Theme: You must give in order to receive.
The story of Jesus and the foreign Samaritan woman reminds us of another story, one found in the Old Testament. One of the great prophets of old, Elijah, goes to a foreign land called Zarepath and here meets a non-Israelite widow. Jesus goes to a foreign land, Samaria, and meets a Samaritan woman who is also a widow. The Samaritan woman has had 5 husbands, but the one she is with right now is not her husband.
Elijah comes to the widow and asks her, “Would you bring me a little water in a jar so I may have a drink?” That phrase is very similar to what Jesus asks the Samaritan woman when He says, “Give me a drink of water.” Elijah then asks the widow to bring him a piece of bread. The widow replies, “As surely as the Lord your God lives, I don’t have any bread – only a handful of flour in a jar and a little olive oil in a jug. I am gathering a few sticks to take home and make a meal for myself and my son, that we may eat it – and die.” Elijah says to her, “Don’t be afraid. Go home and do as you have said. But first make a small loaf of bread for me from what you have and bring it to me, and then make some for yourself and your son. For this is what the Lord God of Israel says: “The jar of flour will not be used up and the jug of oil will not run dry until the day the Lord sends rain on the land.”
She went away and did as Elijah had told her. She obeyed. Because of her obedience there was food every day for Elijah and for the woman and her family. The jar of flour was not used up and the jug of oil did not run dry, in keeping with the word of the Lord spoken by Elijah.
Similarly in today’s Gospel story, Jesus asks a foreigner woman to give Him water to drink. In order to receive, you must give. The widow must prepare a loaf of bread for Elijah first. The Samaritan woman leaves behind the jar for Jesus, so that He may get some water.
Now what does Jesus give to the Samaritan woman? He gives her living water which in the Gospel of John means the Holy Spirit. Just like the apostles on Pentecost after receiving the Holy Spirit became courageous and confident, so this Samaritan woman is given confidence and a new zeal for life. Here is a woman who comes during the hottest time of the day at noon to avoid people because she is a woman that is ashamed of who she is. Then everything changes. She gets this confidence and goes and tells everyone how Jesus told her everything about her life. She is excited and she is confident and she does not avoid people any more. She is filled with the Holy Spirit. She actually runs to meet all the people in the village to tell them what happened to her. The shame and isolation are gone.
The lesson in the stories of Elijah and the foreign widow, and Jesus and the Samaritan widow is that we must give in order to receive. We must overcome boredom by doing. We must overcome vicious cycles by beginning a good cycle.
As we give of ourselves for our family, for our church and for Ukraine, God will reward these initiatives many times over.