Тема: Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть. (Римлян 12:15)
Той що радіє, переважно радіє тому що в його житті щось доброго сталося. Треба вважати щоб радість інших людей не викликала в нас почуття компетиції. Треба себе стерегти щоб ми не шукали якби «перевершити» інших своїми розповідями про наші власні успіхи. Треба також уважати щоб не зануритися в заздрість, тому що в нас нема багато чим радіти.
Ті, що плачуть, зазвичай так роблять, тому що вони пережили якусь важку втрату або велике нещастя. Це може привести до сильних емоцій. В такому випадку майже неможливо вступити в життя людини, яка переживає душевний біль, і самому не почати відчувати сильні емоції. І тому багато дехто стоїть з боку або подальше і співчувають з безпечної, віддаленої відстані. Може пообіцяють помолитися але не захочуть увійти в смуток другої людини.
І так цей богатий в нинішній Євангелії не вмів співчувати бідному Лазареві. Він був занадто зосереджений над собою і тому не бачив потреб другої людини.
В розмовах треба навчитися вислухати другу людину. Деколи ми вже не годні дочекатися коли ця друга людина вже закінчить говорити, щоб ми могли висказати свою “дуже важливу“ думку.
Ми маємо приклад людини, яка не вміла співчувати другій людині. Але подумаймо чи є приклади людей, які аж дуже вміли співчувати другим. Мама Тереса з Калькути приходить мені на думку. Вона не раз казала: “Любіть так щоб вас аж боліло.“ І так Мама Тереса потрафила бути з одною і тою самою людиною цілий день аж поки ця людина не одержала відповідної допомоги.
В родині хто краще кого розуміє? Як ми один одному помагаємо? Наскільки ми пробуємо один одного зрозуміти? Мій дідо повторював таке прислів‘я: “Життя повне непорозуміння і тихого смутку.“
Переважно в подружньому житті чоловік і жінка дещо інакше спринимають світ. Може тому що вони були виховані інакше. Одні багато говорили. Другі менше. В одній говорили про свої емоції, а в другій дуже мало говорилося про свої власні емоції. І так чоловік з жінкою мусять навчитися жити разом і мусять пробувати зрозуміти один одного. Переважно мама краще вміє розпізнати різні емоції в своїх дітей, а натомість тато може деколи краще спокійно, тобто без емоцій, вислухати свою дитину до кінця.
Життя різно буває. Деколи легше. Деколи важче. Але всім нам може бути легше, якщо зуміємо розділювати свою радість і розділювати свій смуток з другими, які нам близькі. Також дозволити другим розділити радість і смуток з нами.
Господи Боже, подай нам очі які б бачили потреби інших. Подай нам Боже серце, яке б вміло співчувати другим. Подай нам Боже сили, щоб ми підкотили рукави і справді помогли тим, які найбільше потребують помочі. Святий Ангеле Хоронителю мій, якого сьогодні святкуємо, підказуй мені щоб я пам‘ятав і бачив потреби інших.