Євреїв 9:11-14 Марка 10:32-45
ТЕМА: Навчитися принимати все добре і зле.
В нинішному листі до Євреїв св. Павло пише про жертви звірят, які приносили священники перед жидівською Пасхою. Священник і жертва. Один приносить друге. В Новому Завіті Ісус є і священником і жертвою. Він сам приносить свою кров. Бути священником – це велика честь. Бути жертвою значно менша. Ісус принимає і славу і приниження.
Подібно в Євангелії Марка, ми чули як Ісус заповідає як він стане жертвою. Це вже третій і останній раз що Ісус заповідає про свої страсті і смерть: буде виданий первосвященникам і книжникам і засудять його на смерть, і видадуть його поганам, і насміхатимуться з нього і плюватимуть на нього. І уб‘ють його але на третій день він воскресне. (Мр 10:33) Ісус говорить їм про його велике приниження. Ісус заповідає про свої страсті і своє приниження три рази. І у всіх трьох випадках апостоли цих слів не принимають. Вони не чують, що Ісус до них говорить. Вони не хочуть чути.
Перший раз Ісус заповідає про свої страсті після того коли Петро відповів Ісусові на його питання, “А ви що кажете про мене: хто я?“ кажучи “Ти – Христос“. (Мт 8:29) В Петровому розумінні Месія є славною постаттю, яка не може вмирати! Тому коли зараз після того що Петро назвав його Месією, Ісус заповідає своїм учням, що Месія мусить страждати і померти. Відтак Петро бере Ісуса на бік і докоряє Йому, щоб так не говорив. Петро принимає Ісусову славу, але не його приниження. Ісус картає Петра і навіть називає його сатаною, за те що цей не хоче прийняти Ісусових слів ані повну Його місію як Месія.
Другий раз Ісус заповідає про свої страсті і смерть після Його переображення перед його апостолами Петром, Яковом й Іваном. І знову зараз після другого предсказання про його смерть, апостоли не спринимають Ісусових слів. Апостоли починають сперечатися хто з них є першим, найважнішим. Ісус пробує їх навчити що кожний що хоче бути першим, мусить бути останнім і слуга всіх. Але вони не розуміють слів Ісусових про його страсті й смерть. Знову вони шукають слави, а уникають приниження.
І нарешті 3ий і останній раз Ісус заповідає досить обширено про свої страсті і смерть. І якщо ми пригадуємо собі з нинішньої євангелії Яків і Іван просять Ісуса щоб їх запевнив, що вони зможуть бути по правиці і лівиці в Його домі Царя-Месії. І знову бачимо як вони слави шукають, а приниження уникають. Що цікаво що при розп‘ятті Ісуса, місця які просили Яків та Іван несподівано зайняли інші, в обставинах яких вони собі не уявляли: “І з ним розп‘яли двох розбійників, один по правиці а другий по лівиці.“ (Мр 15:27)
Ми бачимо що Ісус в тих трьох предсказаннях про свої страсті і смерть виявляє своїм апостолам, що їхню славу, за якою вони так гонять, прийде тоді коли вони стануть слугами і вкінці почують слова Ісусові і підуть за своїм учителем беручи кожний свій хрест.
Ісус також і нас вчить науку, що треба в житті принимати добре і зле – бути відкритим до всього що Бог нам посилає. Принимати і славу і хрест – добре і зле. В кожному дні, кожному тижні будуть різні обставини в нашому житті: будуть добрі хвилини і будуть терпіння-хрести. Принимаючи все що Бог нам посилає без нарікання, ми дозволяємо щоб Бог нас освячував, тобто перемінював нас на більше подібними до Нього.
Просімо Бога за святу терпеливість, дух миру-спокою, але також дух ентузіазму у виконанню наших обов‘язків. Боротися зі своєю лінивістю. Наш Блаженніший Святослав сказав нам цього тижня: “Один правельний спосіб відреагувати на те все зло яке робиться на Україні, це робити добро старанно і пильно там де ми є. Виконуючи свої обов‘язки ми боремося зі злом.“
Sermon for the Fifth Sunday of Lent 2022
Hebrews 9: 11-14 Mark 10: 32-45
Theme: To learn to accept the good and the bad.
In the Еpistle to the Hebrews we read about how the sacrifices of the animals were offered by the high priest before the Passover. There is a priest and there is a sacrifice. One offers the other. In this New Testament offering of the sacrifice, Jesus is both priest and sacrifice. He offers his own blood. To be the priest is an honour; to be the one sacrificed – not so much. Jesus accepts the good and the bad.
In today’s gospel Jesus speaks about becoming the sacrifice. He describes how he will be delivered over to the chief priests and the teachers of the law, how they will condemn him to death and will hand him over to the Gentiles who will mock him and spit on him, flog him and kill him. Jesus speaks about his Passion three times. Jesus describes his great humiliation. The response of the apostles is similar in all three cases. They don’t hear what Jesus is saying. They don’t want to hear.
The first time Jesus announces his Passion is after Peter responds to Jesus’ question, “Who do you say that I am?” by saying “You are the Messiah”. In Peter’s understanding the Messiah is a glorious figure who cannot and must not die. So when Jesus announces that the Messiah must suffer and die, Peter takes Jesus aside and tells him not talk like that. Peter accepts Jesus’ glory but not his humiliation. Jesus in turn chastises Peter and even calls him “Satan”, because he refuses to accept Jesus’ words and the full mission of the Messiah.
The second time Jesus announces his Passion is after His transfiguration before Peter, James and John. Immediately after the second prediction of his death, Jesus finds his disciples arguing about who among them is the greatest. Jesus tries to teach them that he who wishes to be first must be last of all and the servant of all. Yet they continue to fail to understand Jesus’ reference to suffering and death. Again they seek glory and not humiliation.
Finally in today’s Gospel after the third prediction of his Passion and death, he finds James and John asking him to guarantee them the best seats in the house of the king-Messiah, on his right and left. And so again we see glory embraced and humiliation avoided. At Jesus’ crucifixion the positions requested by James and John will be taken unexpectedly by two others and not in circumstances envisioned by anyone: “With him they crucified two robbers, one on his right and one on his left”. (Mark 15:27)
We can see that Jesus in his three predictions of his Passion and death reveals to his apostles that their glory, which they seek so energetically, will only come when they become servants and then they will hear the words of Jesus and follow in the path of their Teacher by taking each one their own cross.
Jesus is teaching us a lesson to accept both the good and the bad – to be open to what God gives us. The good and the bad – to take not just the glory but also the cross. In these challenging times we must learn to accept the circumstances of our life, to see it as an opportunity for our sanctification and not an opportunity for whining and complaining.
Let us ask God for patience, a peaceful spirit but also a spirit of zeal and remove from us the spirit of laziness that we continue to fulfill our responsibilities. His Beatitude Patriarch Sviatoslav told us this past week: “One correct way to respond to the evil being done in Ukraine, is by doing good where we are diligently and thoroughly. By fulfilling our responsibilities, we fight against evil.”